Як доглядати пацієнта з хворобою Альцгеймера
-
10.11.2023
Хвороба Альцгеймера – невиліковне та прогресуюче нейродегенеративне захворювання. Зазвичай розвивається у людей похилого віку, хоча можливі випадки раннього початку. Причини та розвиток хвороби Альцгеймера досі погано вивчені, тому можливе лише симптоматичне лікування.
Хвороба була вперше описана в 1906 німецьким невропатологом Алоїсом Альцгеймером, на честь якого і отримала свою назву. Опитування та фізичне обстеження відіграють важливу роль у діагностиці. Проте золотим стандартом є візуалізація мозку.
Хвороба Альцгеймера – розмова з пацієнтом
Важливо розуміти, що деменція не вирок. Початок діагностики хвороби Альцгеймера – це суб’єктивне та фізичне обстеження. Крім пацієнта, важливо, щоб в інтерв’ю взяв участь особа, яка здійснює догляд, член сім’ї, який може надати цінну інформацію про повсякденну діяльність пацієнта. Інтерв’ю, одержане виключно від пацієнта, може бути ненадійним.
Лікар повинен ставити питання про пережиті недуги – тип, ступінь тяжкості та фактори, що впливають на їх інтенсивність. Він запитує про випадки деменції в сім’ї, використовувані ліки та спосіб життя. В ході інтерв’ю він отримує дані про перенесені та супутні захворювання та фактори ризику (наприклад, травми голови з втратою свідомості).
Як виглядає догляд за пацієнтом із хворобою Альцгеймера?
Догляд за пацієнтом із хворобою Альцгеймера – з чого почати? Насамперед, необхідно своєчасно звернутися за медичною підтримкою, під час якої слід з’ясувати джерело захворювання. У разі хвороби Альцгеймера захворювання починається з легкої стадії. Перша стадія захворювання характеризується погіршенням організації праці та занепокоєнням. Хворий при цьому часто втрачає інтерес до свого хобі.
Дуже часто буває так, що навіть професійні лікарі не розуміють масштабу проблеми. Навіть якщо спеціаліст має сумніви, чи є така необхідність, він все одно повинен направити людину на діагностику, яка повинна виявити проблеми.
Не секрет, що кожен з нас іноді щось забуває, але людина, яка страждає на деменцію, на відміну від здорової людини не здатна за допомогою низки асоціацій згадати події з недавнього минулого. Хворий може пам’ятати, що сталося 50 років тому, але не пам’ятає, що сталося хвилину тому, того ж дня чи напередодні.
Підтримка пацієнта із хворобою Альцгеймера – інші симптоми
Ще одна тривожна поведінка хворого на хворобу Альцгеймера – зміна настрою. Хворий недовірливий, хоче вийти з дому, ставить багато запитань на ту саму тему. Хворій людині складно запланувати будь-який захід, наприклад, плановий візит до лікаря.
Крім того, на початку захворювання часто проявляється агресивна поведінка. Це вербальна агресія. Важливо пам’ятати, що не варто сприймати таку поведінку, як злий намір. Це просто одна із стандартних стадій захворювання Альцгеймера.
Перебіг захворювання
У разі хвороби Альцгеймера особа, яка здійснює догляд, повинна знати, що це хронічне захворювання. Залежно від того, наскільки рано воно розпізнане та діагностоване, воно може розвиватися протягом кількох років.
Перша стадія, зазвичай, легка. На самому початку найкраще доглядати хворих ненав’язливо, як би нічого особливого для нього не роблячи. Натомість варто запропонувати зробити щось разом, щоб у пацієнта не виникало відчуття, що ми йому допомагаємо.
На наступному етапі в гру входять такі питання, як гігієна та догляд за пацієнтами. І останній етап, критичний момент, коли хворий перестає ходити, немає з нами спілкування, втрачає мову. Особа, яка здійснює догляд, має навчитися розпізнавати сигнали, що подаються пацієнтом. Також важливо, щоб ця особа була належним чином навчена догляду за пацієнтом із хворобою Альцгеймера.
Особливості догляду за хворими на хворобу Альцгеймера – поради
Часто, отримавши діагноз та інформацію про наступний контрольний візит через кілька місяців, особи, які здійснюють догляд, запитують: «Що мені тепер робити?». Пансіонат для хворих на Альцгеймер зазвичай направляє вас в асоціацію або фонд Альцгеймера, де вам підкажуть, які робити перші кроки.
Ще одна порада для особи, яка здійснює догляд, на початку її шляху — організувати безпечний будинок, який буде відповідати мінливим потребам хворої людини. Наприклад: хода хворого стає дедалі невпевненішою, може вставати ночами, тому варто прибрати килим, а нічний час встановити світильники для освітлення шляху хворого.
Бажано налагодити постійний контакт із місцевим Центром соціального забезпечення, оскільки догляд потребує фінансових ресурсів. Через лікаря ви можете скористатися допомогою дільничної медсестри, яка порадить вам, як доглядати хворого.
У сімейній клініці дільнична медсестра має навчити людину, яка здійснює догляд, інтерпретувати складну поведінку та нездужання хворої людини. Особа, яка здійснює догляд, повинна усвідомлювати, що їй чи їй доведеться жити з пацієнтом протягом кількох чи десятків років.
Згодом хворий втратить здатність приймати та повідомляти важливі рішення, наприклад, у сімейних питаннях чи майнових питаннях. Про це варто подумати заздалегідь і подбати про це, поки пацієнт ще має можливість.